Історія свята
Міжнародний день грамотності – свято, що відзначається щорічно 8 вересня та символізує досягнення усього людства, адже грамотність – це один із критеріїв, який відрізняє прогресивне суспільство від примітивного.
Міжнародний день письменності – один із міжнародних днів, що відзначаються в системі Організації Об’єднаних Націй. Цей день щорічно святкується 8 вересня.
Починаючи з 1966 року ЮНЕСКО відзначає Міжнародний день грамотності (рішення 14-ї сесії ЮНЕСКО № 1.141 від 1966), намагаючись саме в такий спосіб привернути увагу суспільства й мобілізувати міжнародну суспільну думку, щоб збудити його інтерес і досягти активної підтримки зусиль, спрямованих на розповсюдження грамотності – однієї з головних сфер діяльності ЮНЕСКО починаючи з часів її першої Генеральної конференції в 1946 році. Традиція щорічно відзначати цей день започаткована відповідною рекомендацією Всесвітньої конференції міністрів освіти з ліквідації неграмотності, що відбулася в Тегерані у вересні 1965 року. Саме ця конференція рекомендувала оголосити 8 вересня, дату урочистого відкриття конференції, Міжнародним днем грамотності та святкувати його щорічно в усьому світі.
Призначення
Мета Міжнародного дня грамотності – відзначити, що бути грамотним важливо для кожної людини та суспільства в цілому. Він підкреслює важливість грамотності та хоча б базової освіти як незамінних інструментів, що необхідні для побудови інтегрованого й мирного суспільства у XXI столітті.
Станом на 2006 рік 771 мільйон дорослих є неосвіченими, а приблизно 100 мільйонів дітей не ходять до школи. Більшість неосвіченого населення нашої планети – жінки. Крім того, величезна кількість і дітей, і молоді, і дорослих людей, охоплених шкільними й іншими освітніми програмами, не відповідають рівню, необхідному для того, щоб їх можна було вважати освіченими в умовах сьогоднішнього світу, який з кожним роком стає все складнішим. Отже, існує нагальна необхідність у розгортанні програм розповсюдження грамотності, які були б спрямовані на групи учнів, що вимагають до себе особливої уваги. У першу чергу до цих груп слід зарахувати жінок і дівчат, оскільки чоловіки та хлопці мають більше можливостей отримати належну освіту, особливо в країнах, що розвиваються.
На сьогодні майже чотири мільярди жителів нашої планети вміють читати й писати. Освічених людей із кожним роком стає все більше й більше, але боротьба з неуцтвом залишається надзвичайно складною та масштабною проблемою.
Як виникла ідея відзначати Міжнародний день грамотності?
Перші відомі форми людської писемності датовані приблизно 3500 – 3000 роками до нашої ери, проте грамотність серед населення довгий час була обмеженим явищем, тісно пов’язаним із суспільним становищем – зазвичай люди, що вміли читати, належали до вищих соціальних прошарків. Вважається, що в давньому світі найбільше грамотних людей жили в Індії й Китаї, хоч перші книги, які з’явилися в цих країнах, а згодом на Близькому Сході та в Древньому Римі, були дуже рідкісними і дорогими.
Роль релігії у розвитку грамотності
Активно сприяли поширенню грамотності деякі релігії – наприклад, в ісламських країнах самостійне читання Корану для кожного вірянина було релігійним обов’язком. Схожою була ситуація з іудаїзмом, в якому важливе значення надається читанню священних текстів Танаха й Талмуда, тому грамотних євреїв в давнину було набагато більше, ніж грамотних християн.
До моменту прийняття християнства Русь вже мала писемність, але хрещення пришвидшило розвиток грамотності на основі абеток глаголиці та кирилиці. При цьому грамотою оволоділи не тільки князі та бояри, а й чимало простих людей, і цьому збереглося багато свідчень – написи на стінах соборів, берестяні грамоти, школи для дітей, відкриті Володимиром Великим та Ярославом Мудрим. З домонгольського періоду до нас дійшло понад 100 книг, серед яких найвідоміші – «Остромирове Євангеліє» та «Повість минулих літ».
Епоха Просвітництва
Дедалі більше книг з’являлося і в середньовічній Європі, тому грамотних людей поступово стало більше, щоправда, здебільшого серед містян, тоді як селяни мали значно менше можливостей для базової освіти. Особливе прагнення до грамотності принесла людям епоха Просвітництва, чому сприяло також промислове виробництво паперу, який зрештою витіснив пергамент і став доступним матеріалом.
В період Реформації вірян в лютеранських країнах зобов’язали читати Біблію, тому рівень грамотності в Північній Європі став вищим у порівнянні з іншими регіонами. Ще більше пришвидшити процес вдалося індустріальній революції – механізоване виробництво потребувало більше освічених робітників, тому у Великобританії станом на 1840 рік грамотними були вже дві третини чоловіків і половина жінок.
Штучне стримування грамотності
Втім, грамотність могли й штучно стримувати, використовуючи як спосіб сортування людей і запобігання повстанням та революціям. Прикладом є США, де в період Громадянської війни в багатьох штатах на законодавчому рівні було заборонено навчати чорношкірих рабів читанню та письму. В подальші роки вміння читати й писати визначало, чи має людина право голосу як громадянин, і це ефективно затримувало приєднання колишніх рабів до виборців.
З історичної точки зору, за останні 200 років рівень грамотності населення світу суттєво зріс – на початку XIX століття він складав всього 12%, а зараз кількість грамотних людей на планеті – 86%. Але при тому, що в більшості держав цей показник – від 95% і вище, в бідних країнах багато людей досі залишаються неписьменними.
Право кожного на освіту ще на початку свого існування проголосила ООН, сформулювавши Загальну декларацію прав людини. В той час передбачалося, що до 2000 року в світі буде досягнуто 100% грамотності, і для цього приймалося чимало міжнародних документів, наприклад, в 1960 році – Конвенцію боротьби з дискримінацією в області освіти, а в 1964-му – Декларацію про ліквідацію неписьменності.
Всесвітня конференції міністрів освіти
В 1965 році на Всесвітній конференції міністрів освіти з викорінення неписьменності, яка проходила в столиці Ірану – Тегерані, народилася ідея Міжнародного дня грамотності. Також на цьому форумі виникла концепція грамотності не як самоцілі, а як фактору розвитку. Наступного року ЮНЕСКО взяла на себе ініціативу і проголосила 8 вересня Міжнародним днем грамотності – з метою нагадати світові про важливість грамотності для окремих людей, громад і країн, а також про необхідність активізації зусиль зі створення більш грамотного суспільства.
Однак у 1985-му, за підрахунками ЮНЕСКО, виявилося, що неписьменних на планеті – 889 мільйонів, при цьому дві третини з них складають жінки. І хоч у відсотковому вимірі кількість неграмотних знижувалася (32% в 1970 році в порівнянні з 25%, які прогнозувалися на 1990 рік), їх абсолютна кількість продовжувала зростати через швидке збільшення чисельності населення. Тому 1987-го року ООН запланувала Міжнародний рік грамотності, який вирішили провести у 1990-му, а період з 2003 року по 2012-й став Десятиліттям грамотності.
Відтоді ситуація з грамотністю в світі дещо покращилася, але кінцевого результату досі не досягнуто. Тому Міжнародний день грамотності залишається актуальною подією, тим більше що зараз ми отримали нові виклики в сфері освіти через необхідність навчання в онлайн-форматі.
Міжнародний день грамотності в історії
1948
ООН прийняла Загальну декларацію прав людини, якою передбачається право кожної людини на освіту.
1966 26 жовтня
Резолюцією Генеральної конференції ЮНЕСКО, яка проходила в Парижі, 8 вересня було проголошено Міжнародним днем грамотності.
1990
Згідно з рішенням Генасамблеї ООН цей рік став Міжнародним роком грамотності. Також 1990 року в Таїланді відбулася Всесвітня конференція з освіти.
2003
В місті Мельбурн (Австралія) засновано Всесвітній фонд грамотності – World Literacy Foundation, некомерційну організацію, яка працює над проектами, спрямованими на підвищення грамотності у всьому світі.
2003 – 2012
Десятиліття грамотності ООН, яке проходило під гаслом «Грамотність для всіх».
2015
Всесвітнім форумом з освіти, який відбувся в місті Інчхон (Південна Корея) прийнято Інчхонську декларацію. В цьому документі сформульовано концепцію освіти до 2030 року, також декларація стала основою завдань у сфері освіти, визначених в програмі стійкого розвитку ООН.
Святкування
Міжнародний день грамотності — один із міжнародних днів, що відзначаються в системі Організації Об’єднаних Націй. У цей день проводяться конференції та злети вчителів, найвидатніших педагогів нагороджують. Свято було запроваджене й святкується не тільки на честь тих, хто дав людству писемність, але й всіх, хто навчає дітей і молодь та розповсюджує грамотність.
Вчимося грамотно висловлювати думки
Існують навички та вміння, які можуть знадобитися практично в будь-якій сфері життя, зокрема і в побудові кар’єри. Приміром, вміння грамотно висловлювати свої думки. Приємна форма подачі інформації суттєво збільшує її цінність. Процес удосконалення комунікативних навичок не простий, але результат вартий того, щоб докладати максимум зусиль і вчитися говорити ясно, доступно і цікаво.
Існують загальні рекомендації щодо того, як навчитися красиво висловлюватися, і конкретні поради, які допоможуть більш точно «озвучувати» Ваші думки. Почнімо з конкретики.
По-перше, навчіться спочатку думати, а потім говорити. Тобто, перш ніж щось сказати, переконайтеся в тому, що це закінчена думка. Розмірковуючи вголос, ми не завжди маємо зв’язне мовлення, що може дратувати наших співрозмовників. Зайві деталі можуть зашкодити процесу комунікації, як і недомовленість думок.
По-друге, говоріть зрозуміло. Вилучіть зі своєї мови слова-паразити, жаргон, сленг і надто складну термінологію. Намагайтеся зайвий раз «не мудрувати». Що зрозуміліша Ваша мова для інших, то краще. Курт Воннегут писав, що якщо вчений не може за п’ять хвилин пояснити п’ятирічній дитині, чим він займається, то це не вчений, а шарлатан. Так от, цей принцип стосується не тільки вчених.
По-третє, намагайтеся максимально оживляти свою мову. Приклади з життя, улюблені афоризми, хороші порівняння, гумор, метафори – використовуйте всі відомі Вам прийоми. Рівне монотонне мовлення дуже швидко стає нудним, не допускайте такого в своїй практиці.
По-четверте, стежте за темпом мовлення і тоном голосу. Загальне враження залежить від того, чи приємний нам голос співрозмовника і як він вміє ним користуватися. До речі, значну роль відіграють грамотно розставлені наголоси. Як в окремих словах, так і в повноцінних реченнях.
По-п’яте, говоріть до діла. Чітко і конкретно. Без зайвих натяків і таємних смислів між рядків. Не варто дуже поспішати, робіть паузи і наголошуйте найважливіші твердження.
Що стосується загальних порад, всі вони зводяться до одного – розвивайтеся! Що більше Ви всебічно розвинені, то простіше Вам буде висловлювати свої думки вголос.
Як це не банально звучить, але прагніть щонайбільше читати. Ніщо так не поповнює словниковий запас, як читання різноманітної літератури та ЗМІ. Що більше слів маєте у своєму розпорядженні, то багатша Ваша мова.
Навчіться красномовно писати. Якщо у Вас добре виходить викладати думки на папері, то рано чи пізно вийде і цікаво висловлюватися усно. Приміром, можна вести свій блог в інтернеті. Розвивайте пам’ять. Ситуація, коли Ви швидко не можете згадати відповідне слово може неабияк зіпсувати враження про Вас. Не менш важлива і наявність логічного мислення. Воно допомагає правильно зв’язувати слова в речення.
Часті Питання та відповіді про Міжнародний день грамотності
- Наскільки масштабною є проблема неграмотності на планеті?
За оцінками ООН 781 мільйон дорослих людей не вміють читати й писати. Рівень грамотності в розвинутих країнах високий – в середньому 99,2%, натомість найбільше неписьменних мешкають в Південній та Західній Азії, а також в африканських країнах на південь від Сахари.
- Де саме в світі рівень грамотності є найнижчим?
Один з найнижчих показників грамотності має Нігер, де лише 19% дорослого населення вміють читати й писати. Також мала кількість грамотних людей у Чаді та Гвінеї-Бісау – відповідно 22% і 30%.
- В яких державах рівень грамотності населення складає 100%?
Згідно з рейтингом грамотності ООН, всього чотири країни світу заявили про таке досягнення – це Андорра, Гренландія, Північна Корея та Узбекистан.
- Чи визначаються щорічні теми для святкування Міжнародного дня грамотності?
Так, кожного року цій події присвячується окрема тема. В 2021 році вона звучала як «Грамотність для відновлення, орієнтованого на людину: скорочення цифрового розриву» (мається на увазі відновлення після кризи пандемії та вільний доступ до навчання онлайн).
- Хто з видатних історичних діячів не вмів читати й писати?
Серед найвпливовіших в історії осіб, які при цьому були неписьменними, виокремлюють Карла Великого – засновника династії Каролінгів та правителя, який вперше після падіння Риму об’єднав у своїх володіннях більшу частину Центральної та Західної Європи. Також неписьменним був Чінгісхан – легендарний полководець і володар другої за величиною світової імперії.
- Як відзначати Міжнародний день грамотності?
До цього свята міжнародні організації та уряди держав присвячують інформаційні кампанії з метою поширення грамотності, а також проводять дискусійні форуми для розробки найкращих стратегій боротьби з неписемністю. Також традиційно проходять благодійні акції зі збору коштів, які спрямовуються на відкриття навчальних закладів у бідних країнах.
Більшість з нас навчилися читати й писати ще до школи, тобто завдяки батькам, старшим братам, сестрам та іншим родичам. Тож варто не переривати добру традицію, і якщо поряд є малеча, яку вже час залучати до читання, то Міжнародний день грамотності стане чудовою нагодою для початку домашнього навчання.
Поняття грамотності нерозривно пов’язане з книгами, тому доречно подарувати кілька вже прочитаних книг бібліотеці – міській або шкільній. Втім, подарунок у вигляді книги цього дня стане ідеальним не тільки для бібліотек, але й для дітей та друзів.
Також 8 вересня кожен може пройти спеціальний онлайн-тест, щоб визначити рівень своєї грамотності. Якщо ж результат тестування виявиться не ідеальним, то існує чимало способів покращити ситуацію – писати диктанти, більше читати та заглядати в словники, або придбати шкільний підручник з мови і виконати всі вправи з нього, згадавши правила правопису.
Чому важливий цей день?
В Україні рівень грамотності високий – за даними ООН він становить 99,8%. Мабуть, тому ми сприймаємо вміння читати й писати як щось звичне і не замислюємося над перевагами, які вони надають. Міжнародний день грамотності нагадує всім про значення фундаментальних речей в повсякденному житті – як важливо вміти прочитати інструкцію лікарського препарату, меню в ресторані чи інформацію на упаковці будь-якого товару.
Крім того, грамотність додає нам здоров’я – доведено, що читання, письмо та робота з числами є своєрідним тренуванням для мозку, яке зберігає молодість його клітин та зменшує шанси для хвороби Альцгеймера або деменції в похилому віці. Грамотність навіть знижує ризик дитячої смертності – за рахунок того, що матері можуть прочитати необхідну медичну інформацію з усіх доступних джерел.