Винайдення фотографії не було одномоментною подією, а результатом праці кількох винахідників, чиї методи з’явилися у 1820–1830-х роках. Ключові етапи та постаті:

• Перше стійке зображення (1826/1827): Француз Жозеф Нісефор Ньєпс створив першу в історії фотографію «Вид з вікна в Ле Гра». Він використав камеру-обскуру та металеву пластину, покриту бітумом (асфальтовим лаком), а експозиція тривала близько 8 годин.
• Офіційне народження (1839): Датою винайдення фотографії вважається 9 січня 1839 року, коли на засіданні Французької академії наук було представлено метод Луї Дагера — дагеротипію. Це дозволяло отримувати чіткі дзеркальні зображення на срібних пластинах.
• Паперова фотографія: Англієць Вільям Генрі Фокс Тальбот розробив процес під назвою калотипія (або тальботипія), що дозволяв тиражувати знімки, створюючи негатив, з якого потім робили позитивні відбитки на папері.
• Перша кольорова фотографія (1861): Її продемонстрував фізик Джеймс Клерк Максвелл разом із Томасом Саттоном, сфотографувавши стрічку з «шотландки» через три кольорові фільтри. 

Подальший розвиток:

• 1880-ті: Джордж Істмен (засновник Kodak) винайшов гнучку фотоплівку, зробивши фотографію масовою.
• 1975: Інженер компанії Kodak Стівен Сассон зібрав першу цифрову камеру.

9 січня 1839 року на засіданні французької Академії наук фізик Франсуа Араго представив доповідь про винайдення художником Луї-Жаком Дагером способу отримання «незникаючих зображень», названого дагеротипією.

Дагеротипія — це перший у світі практичний спосіб фотографування, винайдений французьким художником Луї Дагером у 1839 році. Основні характеристики:

• Технологія: Зображення отримували на ретельно відполірованій мідній пластині, покритій тонким шаром срібла.
• Процес: Безпосередньо перед зйомкою пластину обробляли парами йоду, що робило її світлочутливою. Після експозиції в камері-обскурі приховане зображення проявляли підігрітими парами ртуті.
• Результат: Виходив єдиний у своєму роді позитивний знімок — дагеротип. Через дзеркальний блиск срібла його часто називали «дзеркалом із пам’яттю».

Історичне значення:

• Презентація: 19 серпня 1839 року метод був офіційно представлений Французькій академії наук, після чого уряд Франції викупив патент і зробив винахід загальнодоступним.
• Перша людина на фото: Одним із найвідоміших дагеротипів Луї Дагера є «Бульвар дю Тампль» (1838), де вперше в історії було зафіксовано постать людини.
• Унікальність: На відміну від сучасної фотографії, дагеротип не мав негатива, тому його неможливо було тиражувати — кожен знімок був унікальним оригіналом. 

У 1813 році відставний офіцер французької армії Нісефор Ньєпс почав займатись удосконаленням літографії і з часом прийшов до можливості заміни вапняка, з якого виготовлялись друкарські форми, на лист жерсті, вкритий асфальтовим лаком, розчиненим у олії. Оброблену таким чином пластину Ньєпс поміщав у камеру-обскуру і після кількох годин експозиції місця, куди попадало світло, тверднуло, а решту покриття Ньєпс хімічно видаляв, отримуючи форму, з якої можна було друкувати гравюри, які він назвав геліограмами («намальованими сонцем»).

Перше стійке зображення подібним чином Ньєпс отримав у 1822 році, проте не зміг удосконалити процес і не досягнув комерційного успіху. У 1827 році він випадково познайомився із успішним власником паризької діорами Луї Дагером, який саме шукав спосіб для створення картин для своєї експозиції і також експериментував із зображеннями, отримуваними з допомогою камери-обскури. Вони уклали угоду на удосконалення методу Ньєпса, проте Дагер продовжив власні експерименти і в 1837 році досягнув перших хороших результатів, використовуючи пари ртуті, які проявляли зображення на мідній пластині, вкритій шаром солі срібла.

Після пожежі, що зруйнувала діораму Дагера і позбавила його засобів для подальших експериментів, він звернувся до відомого французького фізика і депутата парламенту Франсуа Араго, який 9 січня 1839 року на засіданні французької Академії наук представив доповідь про винайдення Луї Дагером способ отримання «незникаючих зображень», названий ним дагеротипією. 10 серпня Дагер особисто зробив ще одну доповідь, яка мала сенсаційний успіх, в обмін на право використовувати його винахід він отримав довічну пенсію від французького уряду і був відзначений командорським хрестом почесного легіону.

Перші дагеротипи отримувалися із використанням об’єктивів з низькою світлосилою, що вимагало великої тривалості витримки і робило зйомку портретів практично неможливою. Ситуація змінилась у 1841 році з винаходом об’єктива Йозефа Петцваля, що дозволило в 15 разів зменшити час витримки, і зробило портретну зйомку дуже популярною — люди вперше за помірну плату змогли отримати власне зображення.

Одночасно з Дагером експерименти з отримання фотографічних зображень вів англійський хімік Вільям Генрі Талбот. У 1835 році він отримав першу фотографію на папері, вкритому йодидом срібла, зображення на якому закріплялось розчином солі хлору або йоду. Подальші експерименти дозволили покращити якість отримуваних відбитків, знизити їх собівартість і на початку 1860-х років зйомка на скляних негативах і калотипія Талбота практично повністю витіснила дагеротипію.