Відповідно до плану роботи та доброї традиції у нашому ліцеї в період з 7 по 11 листопада 2022 року заплановано ряд заходів, присвячених Дню української писемності та мови.Щорічно 9 листопада українці вшановують пам’ять Нестора Літописця.
Українська мова – це вистражданий та виплеканий скарб, що дістався нам від наших предків. Нелегким був шлях нашої солов’їної до визнання її єдиною державною мовою України. Для нас, українців, рідна мова – це не тільки дорога спадщина, яка об’єднує в собі народну мудрість. Це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської культури.
Цього року програма Тижня була, як завжди, досить насиченою. Викладачі проявили творчу ініціативу, ознайомили педагогічний та учнівський колективи з основними заходами та зробили все, щоб учасникам та глядачам було не тільки пізнавально, а й цікаво брати в них участь.
Здобувачі освіти мали змогу поринути у історію становлення української мови та літератури, вшанувати пам’ять про видатних діячів нашого народу, завдяки яким вона сьогодні у нас є.
Саме сьогодні, в нелегкий час для нашої держави, а особливо для її мови, проведені заходи є важливими і особливо актуальними.
7 листопада:
Свідомість людини влаштована так, що саме трагічні події надихають її творити. Українці не стали винятком. Війна, що розгорнулася на нашій землі , сьогодні постає в картинах, книгах, поезії.
Чи спроможна поезія змінювати світ, якою вона стає у часи криз і як поет впливає на суспільство і його майбутнє – питання, відповідь на які спробували знайти наші здобувачі освіти.
1. Під керівництвом викладача української мови та літератури Ольги Звіревич під час поетичних читань «Поезія народжена війною» силою поетичного слова наші юні читці зуміли передати сучасні почуття українців.
Декламаторські здібності діти проявили, читаючи вірші Тетяни Мунтян, Тетяни Радюк, Дмитра Славича, Людмили Махлай та інших сучасних поетів. Мрії про перемогу, біль від невимовної втрати, віра в ЗСУ, трепет від кохання, замилування природою та одначасна байдужість до цієї краси через страшну дійсність – це ті теми, що породила війна і та реальність, в якій опинився кожен українець. Прізвища авторів ще невідомі широкому загалу, однак ці вірші чіпляють за живе.
Кордони не спинять польоту могутнього слова.
Хто серцем могутній, ні куля, ні шабля не вб’є.
За нас Батьківщина і рідна нескорена мова,
Не треба чужого, але й не відпустим своє.
(Дмитро Славич «Про Героїв»)
2. Перекладна література відіграє надзвичайно важливу роль у нашому культурному житті як засіб самовиразу нації та збагачення спроможностей рідної мови. Українські письменники-перекладачі дали змогу українцям насолодитися світовими скарбами літератури.
Внесок І. Я. Франка у справу перекладання важко переоцінити. Приділяючи перекладам не менше уваги, аніж власній творчості, письменник не тільки дав українцям величезну бібліотеку перекладної літератури а й заклав наукові підвалини українського сучасного перекладознавства.
Дмитро Павличко – визначний майстер перекладу. Він відомий як талановитий перекладач з англійської, іспанської, багатьох слов’янських мов.
Викладач англійської мови Тетяна Шевчук підготувала поетичну хвилинку «Англійська поезія вустами українських поетів», метою якої було продемонструвати вправність українських перекладачів та багатство української мови.
Сонет Уїльяма Шекспіра мовою оригіналу під час виховної години «Магія рідного слова» в 10 групі прочитала здобувачка освіти 28 групи Горбатюк Марія. Переклади цього сонету у редакції Івана Франка та Дмитра Павличка прочитали здобувачі освіти 20 групи: Войцехівський Вадим та Шмалько Артем.
3. Навчання має бути не лише пізнавальним, а й цікавим. Тому до уваги здобувачів освіти 25 групи викладач української мови Ольга Звіревич запропонувала відеоексплейнер «Що таке українська мова?»
Чи багато ми знаємо про історію української мови – коли і як вона сформувалася? Чи достатньо розуміємо її діалекти? З якою іншою мовою в української найбільше спорідненої лексики? Чому діаспора говорить трохи інакшою мовою? Це питання, на які учні почули відповідь під час перегляду запропонованого відео.
За неповних 18 хвилин учні дізналися, що відбувалося з українською мовою від початку її існування та як вона сформувалася в ту, якою ми послуговуємося тепер.
4. Виразити індивідуальні враження та міркування з питання євроінтеграції здобувачі освіти під керівництвом викладача української мови Ольги Звіревич змогли під час написання есе «Я – європеєць, але мова в мене своя».
Сучасна молодь до часу вторгнення російських окупантів на українську землю не відчувала у всьому обсязі значущість рідної мови. Війна дала змогу зрозуміти, що мова – це основа нації, це те, без чого український народ перестане існувати. Прагнення бути частиною демократичного західного світу з ідеалами свободи слова, державної незалежності та економічного розвитку не мають вимагати принесення в жертву мови.
Основні думки з учнівських есе:
- українська мова має незаперечне право на існування;
- мова – це безцінний скарб народу;
- українці мають право жити за межами України, але не мають права забувати рідну мову;
- неможливо любити Батьківщину , та не любити її мову;
- обов’язок кожного українця – передати цю мову своїм дітям, щоб вона жила і розвивалася.
8 листопада:
1. Відбулося знайомство з бібліотечною тематичною експозицією художньої, наукової та публіцистичної літератури про українську словесність.
Традиційно, до відзначення Дня української писемності та мови, бібліотекарем ліцею оформлено книжкову виставку «Там, де живе рідна мова, живе український народ». Тут представлені підручники та посібники з української мови, словники та періодичні видання, у яких висвітлюється історія народження та розвитку однієї з наймилозвучніших мов світу – української мови.
2. Здобувачі освіти разом з викладачем української літератури Ольгою Звіревич, переглядаючи експлейнер «Що таке українська література», спробували з’ясувати, як самостійно і в боротьбі з численними заборонами формувалася українська література, без яких постатей її не уявити і, взагалі, чи відома точна дата відліку сучасної української літератури.
3. Науково доведено, що запам’ятовувати інформацію може бути легше, якщо у процесі навчання робити перерви. А якщо зробити ці перерви цікавими та пізнавальними? Яким буде результат?
На перервах двері кабінету української мови були відчинені для тих, хто хотів провести вільний час з користю. І таких було чимало! У невимушеній обстановці викладач української мови та літератури Ольга Звіревич пропонувала здобувачам освіти попрактикуватися в тому, щоб їхня мова стала правильнішою.
Діти провели час цікаво та результативно, адже такий досвід точно запам’ятається.
4. Сьогодні важко уявити життя людини, а тим паче підлітка, без гаджетів. Проте можна зробити так, щоб вони працювали на учня, а не проти нього. Як залучати гейміфікацію під час навчання? Розробити навчальні ігри, квести…
Саме таке завдання поставила перед здобувачами освіти викладач української мови Ольга Звіревич. Завдання для квесту здобувачі освіти розробляли на платформі learningapps, після чого вони були об’єднані в єдиний квест «Я знаю українську мову». Пройти його може кожен, перейшовши за відповідним посиланням
https://learningapps.org/view27014622
09 листопада:
1. Починаючи з 2000 року, у День української писемності та мови проходить Всеукраїнський диктант національної єдності, популярність якого щороку зростає. І найголовніше в ньому – це солідарність з усіма, хто любить і шанує рідне слово.
Задля цієї спільної мети зібрались і здобувачі освіти та педпрацівники ДНЗ «Уманський ПАЛ». О 10.45 до уваги викладацького та учнівського колективів було запропоновано перегляд презентації «Історія радіодиктанту», а об 11.00 було розпочато написання. Таким чином, наш ліцей став однією із сотень локацій написання диктанту.
Авторка цьогорічного тексту – українська письменниця і режисерка, членкиня Українського ПЕНу Ірина Цілик, читала його народна артистка, Герой України Ада Роговцева.
Після прослуховування тексту, усі бажаючі могли здати роботу на перевірку викладачу української мови Ользі Звіревич або ж перевірити самостійно після того, як буде оприлюднено його текст в Інтернеті.
Серед здобувачів освіти, які здали роботу, найкращі результати показали:
- Горбатюк Марія (28 гр.)
- Гук Михайло (10 гр.)
- Королевська Лариса (13 гр.)
- Тарахтій Олександр (15 гр.)
- Свистун Аліна (23 гр.)
- Рибак Дар’я (24 гр.)
- Вівсяна Анастасія (31 гр.)
- Бурієв Тимур (34 гр.)
Вітаємо переможців та бажаємо подальших успіхів у досягненні мети!
2. З прізвищем Яцик та його відомим носієм наші здобувачі освіти знайомі ще зі школи. Насамперед тому, що його іменем назвали щорічний конкурс з української мови.
З метою популяризації меценатства, бажання бути гідними носіями мови здобувачам освіти було запропоновано до перегляду фільм про те, як хлопець із села на Львівщині став впливовим українським філантропом в Канаді.
3. У стінах нашого ліцею було проведено І етап (на рівні закладу) Міжнародних мовно-літературних конкурсів.
Метою проведеного конкурсу було:
- піднести престиж української мови серед молоді;
- виховати в здобувачів освіти почуття гордості за свій народ, любов до рідного краю;
- формувати почуття добротворення, патріотизму, оптимізму і віри в щасливе майбутнє Української держави, відданості Батьківщині, об’єднанню нації.
У конкурсі взяли участь 30 здобувачів освіти І, ІІ та ІІІ курсів. Прізвища переможців І етапу будуть визначені журі до 14.11.2022р. Саме ці учні візьмуть участь у ІІ етапі (обласному) Міжнародних конкурсів: імені Петра Яцика 28 січня 2023 та імені Тараса Шевченка 26 листопада 2022 року.
4. Класний керівник групи №18 Елеонора Драчук провела виховну годину на тему: «Українська мова: історія життя».
Здобувачі освіти прослухали музичну композицію «Реп про мову» та переглянули відео про історію розвитку і заборон української мови, обговоривши його зміст.
Крім того, виготовили лепбук «За що я люблю українську мову?» Відповіді були досить різноманітні: рідна, солов’їна, милозвучна, красива, неповторна, барвінкова мова.
Здобувачка освіти Наталія Чечельницька продекламувала гумореску «Наша мова» Павла Глазового, як завжди підкресливши її актуальність.
По завершенню, для рефлексії колективно виконали вправу !»Шип-троянда-пуп’янок», під час якої кожен здобувач освіти мав змогу поділитись отриманими знаннями та новою інформацією про українську мову.
10 листопада:
Україно моя, далі, грозами свіжо пропахлі,
Польова моя мрійнице. Крапля у сонці з весла.
Я віддам свою кров, свою силу і ніжність до краплі,
Щоб з пожару ти встала, тополею в небо росла…
1. Ці полум’яні слова належать великому українському поетові, пісні на вірші якого співає вся Україна і не тільки, — талановитому Андрію Малишку. Цьогоріч 14 листопада виповнюється 110 років з дня народження Андрія Малишка.
З цієї нагоди викладач української літератури Ольга Звіревич разом зі здобувачами освіти 28 групи підготувала виховний захід «Літературна кав’ярня».
За філіжанкою запашної кави діти ділилися знайденою інформацією про А.Малишка, декламували його вірші, слухали пісні на його слова та визначали значення його творчості для української культури.
2. Цьогоріч першокурсниками нашого закладу стали діти-переселенці. Їхньою мовою спілкування в побуті була російська. На уроках вони можуть комунікувати українською, але було помічено, що є проблема подолання мовного бар’єру, тобто страху сказати щось неправильно, бути виправленим.
Тому викладач Ольга Звіревич з метою залучити цих дітей до україномовного середовища й етнонаціонального простору, допомогти їм подолати мовний бар’єр, удосконалити навички усного мовлення запропонувала відвідати їм свій експрес урок «Говори українською».
Під час уроку діти:
- читали тексти, підбирали до найбільш уживаних російських слів українські відповідники, з’ясовували значення незрозумілих для них слів, читали скоромовки для полегшення вимови.
Такий вид роботи сподобався дітям, тому було прийнято рішення проводити такі уроки й надалі.
3. В ліцей на зустріч завітав талановитий уманський письменник, історик Дмитро Безверхній.
Д. Безверхній є автором ретро- детективів «Порцеляновий погляд», «Порядні пані вмирають самітно», прозових збірок «Алеями людських почуттів», «Теплі історії про кохання», «Теплі історії про дива, кохання та рідних», «Теплі історії про кохання: він і вона» тощо.
Жанр історичної прози вимагає від автора максимальної правдивості. У своїх книгах він додає реалістичній Умані 1899 року декілька таємниць, які цікаво розгадувати.
Детективне оповідання автора «Дружина молочника» посіло перше місце на конкурсі короткої детективної прози «Це ж елементарно, сер!», номінант короткого листа літературної премії «ЛітАкцент року-2020».
Прозаїк розповів молоді про свій життєвий шлях, здобутки та прагнення, творчі плани, згадав про своїх улюблених авторів. Здобувачі освіти ліцею з цікавістю слухали презентацію книг автора та мали змогу поставити будь-які запитання і отримати на них відповіді.
5. Викладачем іноземної мови Тетяною Шевчук для здобувачів освіти першого курсу було проведено виховну годину на тему: «Цікава українська мова».
Під час заходу здобувачі освіти:
- приєдналися до бесіди про українську мову
- переглянули презентацію про цікаві факти про українську мову
- взяли участь у вікторині, в ході якої активно давали відповіді на запитання
- познайомилися з філологинею з Чернігова Світланою Молочко (https://www.youtube.com/watch?v=cVrrSaVBBeM), яка поділилася красивими українськими словами, якими ми не користуємося.
Захід пройшов у дружній атмосфері.
Протягом тижня в ліцеї проходила виставка плакатів «Моя мова», на якій були представлені роботи з минулого року та додано нові. Роботи здобувачів освіти поєднали в собі креативність, уяву, наукові факти, творчість…
Олесь Гончар сказав: «Мова народу – найбільший національний скарб». 5 команд першокурсників намагалися підібрати ключі до дверей , де захований цей скарб.
У мовознавчому двобої «За Україну, за її мову» взяли участь здобувачі освіти І курсу.
Метою заходу, який підготувала викладач української мови Ольга Звіревич, було збагатити знання першокурсників про рідну мову, виховати любов до неї, дружбу, згуртованість, бажання змагатися та перемагати в чесному бою.
Переможцями двобою з результатом 33 бали та відривом у 9 балів стала команда 15 групи «Апостроф» у складі: Глевича Євгена, Лисака Олексія та Тарахтія Олександра.
Вітаємо переможців! Всім учасникам змагань бажаємо бути старанними та наполегливими у вивченні рідної мови та стати її гідними носіями.
Ось і закінчився Тиждень української писемності та мови, упродовж якого здобувачі освіти дізнавалися історію становлення української мови та літератури, продемонстрували свої декламаторські здібності, стали учасниками різних форм заходів , відсвяткували 110-річчя від дня народження Андрія Малишка, аплодували творчому таланту Д,Безверхнього.
Тиждень української писемності та мови, проведений у нашому ліцеї , мав на меті спонукати учнів до постійного осмисленого мовного самовдосконалення, збудити їх патріотичні почуття, адже ставлення до рідної мови є свідченням національної свідомості і рівня культури народу, його цивілізованості.
Заходи сприяли пошуку обдарованих учнів, саморозвитку й самовираженню особистості, пізнанню активної життєвої позиції. Викладачі показали нові педагогічні технології, продемонструвати найрізноманітніші форми роботи, які вони використовують у своїй педагогічній праці з метою розвитку креативності учнів. Завдання Тижня були виконані. Проте всім нам є ще над чим працювати. Адже як сказав Франсуа Вольтер: «Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя».
До нових зустрічей!
