7 лютого 1483 року в римській друкарні Еухаріуса Зільбера вийшла праця професора Болонського університету Юрія Дрогобича «Прогностична оцінка поточного 1483 року», перша з відомих на сьогодні виданих книг українського і східно-європейського автора.

Уроджений Юрій Михайлович Донат-Котермак народився у 1450 році в родині солевара, що проживала в Дрогобичі Руського воєводства Королівства Польща. Після отримання початкової освіти у місцеій парафіяльній школі та львівському ліцеї, у 1468 році він поступив до Яґеллонського університету в Кракові, де через п’ять років отримав ступінь магістра, і продовжив вивчення натурфілософії в Болонському університеті, де у 1478 році під латинізованим ім’ям Джорджио да Леополі («Георгій зі Львова») став доктором філософії і залишився на викладацьку роботу.

У 1478–80 роках Юрій Дрогобич, продовжуючи в Болоньї вивчення медицини, читав лекції з астрономії, у віці 31 року на два роки був обраний ректором школи медицини і вільних мистецтв при університеті і в 1482 році отримав докторський ступінь в галузі медицини. Захопившись астрономією, Дрогобич почав проводити розрахунки координат міст, положення планет і фаз Місяця, на підставі сонячного затемнення, яке відбулося 29 липня 1478 року, намагався пов’язати космічні явища із подіями на Землі.

7 лютого 1483 року в римській друкарні Еухаріуса Зільбера Юрій Дрогобич видав свою першу книгу — «Прогностична оцінка поточного 1483 року» (повна назва — «Iudicium prenosticon Anni MCCCCLXXXIII currentis Magistri Georgii Drohobicz de Russia almi studii Bononiensis artium et medecine doctoris»), 19 сторінкову працю, присвячену папі Сикстові IV, в якій на основі аналізу взаємного розташування небесних світил, оцінки різних астрономічних явищ та зодіакального календаря було зроблена спроба передбачити земні події.

Праця вийшла латиномовна Юрія Дрогобича (Котермака) «Прогностична оцінка поточного 1483 року» (Iudicium Pronosticon Anni MCCCCLXXXIII Currentis). Це перша відома друкована книга, написана українським та східноєвропейським автором, яка присвячена астрономічним, метеорологічним та медичним прогнозам. 

Ключові факти про видання:

• Автор: Юрій Дрогобич (бл. 1450–1494) — уродженець Дрогобича, доктор філософії та медицини, професор і ректор Болонського університету.
• Зміст: Книга містить астрологічні прогнози, точні розрахунки місячних затемнень, фаз Місяця та географічні координати міст (зокрема Львова, Дрогобича, Вільно, Москви), що свідчить про глибокі наукові знання автора.
• Ідентичність: У праці Дрогобич свідомо відокремлював Русь (зокрема Львів і Дрогобич) від Польщі, підкреслюючи своє походження.
• Значення: Книга була присвячена папі Сіксту IV і свідчила про високий інтелектуальний рівень української культури епохи Відродження. 

До сьогодні збереглося лише два примірники цього видання, які знаходяться в бібліотеках Ягеллонського (Краків) та Тюбінґенського університетів. 

Незважаючи на астрологічний характер праці, Дрогобич дав точні прогнози двох місячних затемнень, фаз Місяця, вказав, що при визначенні положення Сонця і планет важливе значення має географічне положення спостерігача, і вперше, хоча й неточно, вказав координати ряду міст Польщі, Литви і Західної України. Одним з найбільш важливих аспектів цього трактату було бачення автора про те, що світ не є абстрактним поняттям і що люди здатні вивчити його закономірності і закони. До нашого часу дійшло два примірники книги Дрогобича, які зберігаються в бібліотеках Ягеллонського і Тюбінґенського університетів.

У 1486 році Юрій Дрогобич повернувся до Кракова, де через рік став професором кафедри медицини в місцевому університеті і читав лекції, коли в Ягеллонському університеті навчався Миколай Коперник, а в 1492-у — деканом факультету медицини і лейб-медиком короля Казимира IV Ягеллона. У 1491 році за участі Юрія Дрогобича краківський друкар Фіоль Швайпольт видав перші книги церковно-слов’янською мовою «Осьмогласник», «Часослов» та «Тріодь», які протягом наступних кількох століть перевидавались у Києві та Львові.

Помер Юрій Дрогобич 4 лютого 1494 року у Кракові, де й був похований.

Коли в Європі лише формувався університетський світ, українець із Дрогобича вже читав лекції в Італії, очолював Болонський університет і друкував наукові книги латинською мовою. Ім’я Юрія Дрогобича стало символом того, як виходець з українських земель увійшов до еліти європейської науки XV століття.