28 липня Україна на державному рівні відзначає важливу пам’ятну дату — День вшанування пам’яті захисників та цивільних осіб, які загинули в полоні та від катувань. Цей день встановлено на згадку про страшну трагедію в Оленівці, щоб кожен із нас пам’ятав про незламність українців, які пройшли через найважчі випробування.

У цей день у Державному навчальному закладі «Уманський професійний аграрний ліцей» відбулася тепла, тиха і дуже щемлива зустріч. Організатором заходу виступила бібліотекар ліцею Ірина Галасун, якій вдалося створити особливу, зворушливу атмосферу для працівників та студентів.

🇺🇦 Чому це важливо для нас?

Головне завдання таких зустрічей — не формальність, а щире бажання побути разом і зберегти пам’ять. Ми хочемо, щоб наша молодь відчувала зв’язок поколінь, розуміла цінність свободи і знала, якою ціною дається кожен мирний ранок.

📚 Книжкова експозиція для ліцейної родини та гостей

До цієї дати в закладі було облаштовано тематичну виставку, де присутні ознайомилися із підібраною літературою, документальними матеріалами та світлинами.

💼 Оскільки зараз у ліцеї активно триває вступна кампанія, ця експозиція відкрита для всіх. Абітурієнти та їхні батьки, які приходять подавати документи, також мають змогу зупинитися біля виставки, ознайомитися з матеріалами та ближче пізнати цінності й історію нашого закладу.

✊ Незламні: про тих, хто пройшов через пекло

Під час зустрічі окремо поговорили не лише про тих, хто віддав життя, а й про живих — про наших земляків та всіх українців, які пережили жахи ворожої окупації чи пройшли через страшні випробування полоном. Їхня стійкість, збережена гідність та незламна воля після всього пережитого — це справжній приклад сили людського духу. Ми пам’ятаємо про кожного, хто досі перебуває в неволі, і щиро віримо в їхнє повернення додому.

💔 Наші випускники — наш біль і гордість

Найважчою частиною розмови стали спогади про наших випускників. Хлопців, які ще зовсім нещодавно ходили цими коридорами, навчалися, будували плани на майбутнє, але загинули в боротьбі з російським окупантом. Ми згадали їхні імена та історії. Вони назавжди залишаться частиною нашої великої ліцейної родини та прикладом для нових поколінь студентів.

🕒 Хвилина, що об’єднує

У глибокій тиші, під час хвилини мовчання, кожен згадав щось своє: хтось — рідних на фронті, хтось — друзів, яких уже немає поруч. Це була мить єднання, коли слова стали зайвими.

✨ Прості висновки для кожного

Цей день вкотре нагадав усім нам: пам’ять живе не в гучних промовах, а в наших серцях і щоденних справах. Колектив та студенти ліцею впевнені, що найкраща шана для полеглих — це продовжувати жити, чесно робити свою роботу, підтримувати один одного та разом тримати наш внутрішній фронт.

Світла і вічна пам’ять кожному, чиє життя забрала ця війна. Повага та шана живим Героям. 🕊️