29 серпня — особлива й трагічна дата для кожного українця. Це День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.
До цього дня в стінах ДНЗ «Уманський професійний аграрний ліцей» відбувся особливий патріотичний захід для педагогічного колективу. Його мета — вшанувати пам’ять тих, завдяки кому ми маємо можливість жити, працювати та навчати молодь на рідній землі.
⏳ Хронологія, факти та символи: погляд крізь роки
Патріотичний захід провела викладачка історії Тетяна Старовойтова. Вона нагадала присутнім хронологію подій серпня 2014 року, які назавжди увійшли в історію як Іловайська трагедія. Саме 29 серпня під час виходу з оточення так званим «зеленим коридором» Україна зазнала найбільших втрат на початку російської агресії.
Педагоги згадали головні символи цього дня:
- Соняшник — символ скорботи й водночас незламності, адже саме на соняшникових полях Донеччини розгорнувся останній запеклий бій для багатьох українських воїнів.
- 09:00 — час загальнонаціональної хвилини мовчання, коли за вказаним урядовим розпорядком завмирає вся країна.
🎖️ Слово очевидцям: голос війни з перших уст
Особливо емоційною та цінною частиною зустрічі стали виступи викладачів предмета «Захист України» — Вадима Величка та Валеріана Цкітішвілі. Вони є безпосередніми учасниками бойових дій.
Колеги поділилися своїми спогадами про запеклі бої, військове братерство та ту неймовірну ціну, яку щодня платять наші воїни на передовій. Їхні слова стали живим свідченням того, що боротьба за нашу свободу триває щомиті, а захист Батьківщини — це справа честі кожного.
🕯️ Вічний біль та гордість: наші випускники-герої
Найважчим моментом заходу став спогад про тих, хто ще нещодавно сидів за партами нашого ліцею. Присутні поіменно згадали випускників Уманського ПАЛ, які віддали свої життя в боротьбі за незалежність України під час АТО/ООС та повномасштабного вторгнення.Кожне ім’я нашого випускника-героя — це невимовний біль для викладачів, які пам’ятають їх ще юними студентами. Але водночас це безмежна гордість за те, що наш навчальний заклад виховав справжніх патріотів.
Присутні вшанували світлу пам’ять усіх полеглих оборонців України хвилиною мовчання.
Цей захід став не просто даниною традиції, а важливим нагадуванням про місію кожного викладача сьогодні. Наш обов’язок як педагогів у тилу — не лише давати знання, а й виховувати у студентів повагу до подвигу наших захисників.
Ми маємо зберегти пам’ять про кожного полеглого воїна та передати її майбутнім поколінням. Наша стійкість у тилу, якісна освіта молоді та щоденна підтримка Збройних Сил України — це найкраща шана тим, хто тримає для нас небо.
Герої не вмирають! Вони живуть у наших серцях, поки ми продовжуємо їхню справу.
