26 квітня, відзначають 33 рік з часу аварії на Чорнобильській АЕС — найбільшої техногенно-екологічної катастрофи сучасності 

Цього дня у 1986 році о 1 год. 23 хв. на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС пролунав потужний хімічний вибух, який став причиною руйнування частини реакторного блоку та машинного залу. Через вибух почалася пожежа і вогонь перекинувся на дах третього енергоблоку. Майже одразу на місце аварії прибули пожежники. Вогонь намагалися погасити до 5-ї години ранку. Проте в середині четвертого блоку його змогли ліквідувати тільки 10 травня, коли більшість графіту згоріла.

Після вибуху та пожежі виникла радіоактивна хмара, яка накрила території не лише сучасної України, Білорусі та Росії, але й території багатьох європейських країн — Австрії, Швеції, Німеччини, Норвегії, Греції, Фінляндії,Словенії, Румунії, Латвії, Литви. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) ця аварія класифікована за найвищим — сьомим рівнем небезпеки.

Від самого початку Москва та керівництво УРСР приховували факт аварії та наслідки екологічної катастрофи. Першою про різке підвищення рівня радіації повідомила Швеція. Лише 28 квітня в СРСР перше офіційно повідомили про аварію.

У перші дні після цього відбулася евакуація населення у 10-кілометровій зоні, після чого зону евакуації збільшили до 30 кілометрів. Загалом в Україні під радіоактивне забруднення потрапили 2293 населених пунктів, у яких на кінець 80-их років минулого сторіччя проживало більше 2,6 млн осіб. Через цю катастрофи з сільськогосподарського користування вивели понад 5 мільйонів га земель.

Для запобігання поширенню радіації наприкінці 1986 року зруйнований реактор накрили спеціальним «саркофагом». Спеціалісти оцінюють, що під ним залишилося близько 95% палива, яке знаходилося в реакторі на момент аварії, а також велика кількість радіоактивних речовин, які складаються із залишків зруйнованого реактора. З міркувань безпеки 15 грудня 2000 року роботу Чорнобильської АЕС було зупинено.