Настала весна, розтанули сніги, ніжне та тепле сонячне проміння починає зігрівати скуту лютими морозами землю. В лісах з’явилися проліски. Природа оживає, скрізь пахне землею.   Саме такої пори з’явився на світ Тарас Григорович Шевченко-світлий про мінець, що став дороговказом для всього людства, що в пошані всього людства залишився безсмертним. Не тільки в Україні, а й далеко за її межами в такі дні згадують Великого Кобзаря.

Він був поетом, якого ми до того не мали: поетом для всіх, поетом народним, поетом гноблених, але не скорених. Народжений матір’ю-кріпачкою і сам кріпак, він став борцем, революціонером титанічної сили. Його боялися царі тому й заповторили у міцну тюрму-несходиму ніч муштри і солдатчини, бо сподівалися, що не буде поетові звідти вороття. Але він повернувся і до рідної своєї України, і до братньої Росії, і до польських повстанців, і до волелюбних народів Кавказу своїми мужніми рядками, ніби звучним дзвоном серед важкої ночі кріпосництва. Саме такі слова прозвучали 7 березня зі сцени нашого навчального закладу в честь 204- річчя з Дня народження Великого Кобзаря. Прозвучали монологи жінок, які були його музами  у творчості.

Відеоматеріали про життя і творчість поета, ексклюзивні матеріали добре сприймалися учнями, вимальовуючи і доповнюючи знання та уявлення про    ідейного батька українців.

Сьогодні згадуємо Тараса, його відкрите серце, волелюбність, його найціннішу книгу « Кобзар», в якій клекоче ціле море горя народного неволь- ницький поклик до помсти, прагнення до свободи, мудрий розум гуманіста і ніжна, чарівна краса української пісні.

В рамках предметного тижня, присвяченого Тарасу Шевченку відбулися конкурси декламаторів, юних художників та знавців життя і творчості Великого українця.

Літературний захід, що мав назву: « Великий син великого народу» був   побудований у вигляді літературно-музичної композиції про життя і діяльність Тараса Шевченка. Учасники дійства представляли сторінки життя поета, художника, національного героя і просто людини великої душі.