Ой, яка чудова – українська мова!
Не загинула вона у течії віків.
Мова солов’їна, мова колискова
Рідного народу і моїх батьків.

27 жовтня, у день Преподобного Нестора-Літописця, ми відзначаємо День української писемності та мови. І це закономірно. Адже українська земля народила сина, який усвідомлював значення всього, що відбувалося на ній, прагнув зберегти національну пам’ять з вірою в те, що її не розгублять, а примножать нащадки.

Цікаво і змістовно пройшов у нашому ліцеї Тиждень української писемності та мови. Мета якого: показати красу і багатство мови, довести, що рідна мова – це духовна святиня. Сприяти розширенню словникового запасу здобувачів освіти, розвитку творчих здібностей, бажанню берегти свою національну культуру. Розвивати почуття національної гідності. Формувати комунікативну компетентність. Виховувати любов до краси і гармонії рідного слова.

Тиждень закінчили на приємному моменті вручення нагород за успіхи та активну участь.

Тиждень писемності ще раз переконує у тому, що українська мова, мов кринична вода, яку черпаємо, а їй немає ні кінця, ні краю. Будемо й надалі пізнавати її глибинні джерела!