Чи може бути на зустрічі з ветераном і воїном «гамірно, регітно та драйвово»? Так, якщо цей воїн — Віталій Запека!
17 квітня 2026 року в Уманській центральній бібліотеці відбулася неймовірна подія, гостями якої стали здобувачі освіти ДНЗ «Уманський професійний аграрний ліцей» разом із педагогами.
Від фотокамери до автомата і пера
Віталій Леонідович — людина з унікальною долею. До 2015 року він був відомим фотохудожником, але війна змінила фокус його життя. Під час служби в АТО народився письменник, чиї тексти сьогодні знає вся країна. 25 лютого 2022 року він знову змінив цивільне життя на піксель, але не припинив боротися словом.
«Я давно зрозумів, що серйозні речі краще «продавати» через гумор», — зізнається автор.
Геніальний, скромний і багатогранний
Сам пан Віталій жартує: «Маю два недоліки: геніальний і скромний». І цей тонкий гумор пронизує всю його творчість. У залі бібліотеки панувала атмосфера щирості. Слухачі були вражені тим, як легко письменник перевтілюється у своїх героїв:
🔹 у дитячого казкаря, що пише про пригоди маленької Полінки;
🔹 у щирого оповідача в романі «Цуцик», де світ війни показано очима собаки;
🔹 у майстра абсурду та гострого слова в книзі «Бабах на всю голову».
Слово як зброя
Для Віталія Запеки література — це теж фронт. Його твори вчать нас бути кращими, цінувати своє та залишатися «справжніми» навіть у найскладніші часи. Присутні затамувавши подих слухали історії про те, як народжуються сюжети в окопах та чому важливо сміятися в обличчя ворогу.
Ця зустріч залишила по собі не лише теплі спогади та фото на пам’ять, а й заряд незламності.
Дякуємо Віталію Леонідовичу за щирість! Бажаємо невичерпного натхнення та Перемоги!
Окрема подяка колективу Уманської центральної бібліотеки за організацію та багаторічну співпрацю.
