пам’яті тих, хто чинив спротив геноциду

“Голодом вбивали нашу свободу. Не підкорені у 33-му – непереможні сьогодні!”

Побутує міф про відсутність спротиву українських селян більшовицьким грабіжникам напередодні та під час Голодомору. Але  навіть в ті страшні часи тисячі українців боролися, зокрема зі зброєю в руках, відстоювали своє право на свободу та життяimages4

Українські селянські повстання 1930-1932 років поставили під загрозу реалізацію планів Сталіна. Режим боявся, що український спротив призведе до його падіння: адже у першому півріччі 1932 року 56% протестних виступів у СРСР припадали на Україну. Тому диктатор завдав страшного удару у відповідь, яким став штучно організований голод. Згадуючи мільйони жертв цього страшного злочину, слід особливо пом’янути тих, хто до останнього чинив спротив. Завдяки кожному із цих людей, нас не знищили як народ у 33-му. А пам’ять про них робить нас непереможними сьогодні.

Нагадаємо, що центром опору більшовицькій політиці колективізації та форсованої індустріалізації стало українське село. У 1930 році в Україні відбулось понад 4 тис. масових протестних виступів, у яких взяли участь, за оцінками дослідників, біля 1,2 млн. осіб. За перші 7 місяців 1932 року органи ҐПУ (главное политическое управление) зафіксували в УРСР понад 900 виступів, що становило 56 % усіх антивладних виступів в СРСР. Тоді ж з колгоспів в Україні вийшли 41 200 селянських господарств, біля 500 сільських рад відмовлялись приймати нереальні плани хлібозаготівель.

Голодуючі селяни нападали на зерносховища, де зберігалось відібране у них зерно, саботували роботу колгоспів, а з посиленням свавілля та викликаного ним голоду, взялися за зброю: у 1932 році зафіксовано понад 1000 актів збройного спротиву режиму.

Цей стихійний спротив і став основою звинувачень у підготовці на весну 1933 року повстання в Україні, які були використані окупаційною владою як виправдання вбивства голодом.

Історична довідка.

Голодомор – масовий штучно організований голод, влаштований комуністичним режимом шляхом насильного вилучення продовольчих запасів в селян, яке поєднувалось із широкими репресіями проти різних верств населення. Голодом було вбито мільйони людських життів. Страшні обставини злочину унеможливлюють встановлення точної кількості смертей невинних людей та вичерпного поіменного списку жертв. За підрахунками, проведеними Інститутом демографії та соціальних досліджень НАН України, в Україні внаслідок Голодомору 1932 – 1933 років загинуло 3 млн. 941 тис. осіб.  Непрямі втрати (дефіцит народжень) внаслідок Голодомору в Україні в 1932–1934 роках досягають 1 млн. 122 тис. осіб.

Опір геноциду

Комуністичний режим розглядав українську культурну еліту  та економічно незалежне і національно свідоме селянство як реальну загрозу свого існування. Тому від самих початків становлення радянської влади спрямовував проти них спеціальну репресивну політику.

Перехід наприкінці 1920-их років до форсованої індустріалізації та суцільної колективізації викликав невдоволення населення в різних регіонах СРСР. Найбільш активний спротив проявився в Україні, що мала досвід власної державності у 1917–1921 рр. Центром опору більшовицькій політиці стало українське село.

У 1930 році в Україні відбулось понад 4 тис. масових протестних виступів у яких взяли участь за оцінками дослідників біля 1,2 млн. осіб. Виступи були стихійними та розрізненими, їх порівняно швидко придушували добре озброєні і підготовлені війська, але масштаб опору змусив призупинити колективізацію.

Хлібозаготівельна кампанія 1931 року та голод, який охопив Україну весною 1932 року, загострив антикомуністичні настрої в українському суспільстві. За перші 7 місяців 1932 року органи ҐПУ (главное политическое управление) зафіксували в УРСР понад 900 масових протестних виступів, що становило понад 56 % усіх антивладних виступів в СРСР за цей час. У першій половині 1932 р. з колгоспів в Україні вийшли 41 200 селянських господарств. Незважаючи на  тиск партійних і державних органів, біля 500 сільських рад в Україні відмовлялись приймати нереальні плани хлібозаготівель.

І в 1932, і в 1933 роках у різних регіонах України режим змушений був придушувати масові виступи – «волинки» – які ставали відчайдушними спробами доведених до межі голоду українських селян не стільки відстояти свої права, як просто вижити. Голодуючі селяни опиралися вивезенню хліба в рахунок заготівель, нападали на зерносховища, комори спиртзаводів чи винокурень, де зберігалось, часто просто під відкритим небом, відібране у селян зерно. Водночас, серед колгоспного селянства у 1932 році набув поширення такий метод протесту як невихід на роботу. В обстежених ҐПУ 150 колгоспах, де відбувалися виходи з колективів, не виходило на роботу від 30 до 70 % колгоспників.

З посиленням хлібозаготівельного свавілля та викликаного ним голоду, почастішали терористичні акти, вчинені селянами. За оцінками дослідників, у 1932 р. в українському селі було здійснено понад 1000 актів збройного спротиву режиму.

Цей стихійний спротив і став основою звинувачень в наявної антикомуністичного підпілля і підготовки на весну 1933 року повстання в Україні, які були використані окупаційною владою як виправдання вбивства голодом.

Врешті вияви збройного чи мирного протесту селян було придушено жорстокою репресивною машиною. Організований комуністичним режимом Голодомор став геноцидом, що завдав непоправних втрат українському народу, наслідки яких відчутні до сьогодні.

Перелік документальних та художніх фільмів, основних наукових та науково-популярних публікацій, спеціалізованих інтернет-ресурсів, присвячених тематиці Голодомору

Фільми про Голодомор

  1. «Жнива розпачу», 1983, д/ф, автори Святослав Новицький і Юрій Луговий, Канада.
  2. «Під знаком біди», 1990, д/ф, режисер К. Крайній, автор сценарію                     Ю. Черниченко, «Київнаукфільм»,  НКУ.
  3. «Голод-33», 1991, худ. фільм за мотивами роману Василя Барки «Жовтий князь»,  режисер Олесь Янчук , оператори Василь Бородін, Михайло Кретов, сценаристи: Василь Барка, Сергій Дяченко, Лесь Танюк , к/ст. ім.Довженка.
  4. «Українська ніч 33-го», 1993 – 1998, д/ф, I – IV част. («Страх», «Жах», «Гільйотина», «Справа Грушевського»), режисер В. Георгієнко, автори сценарію В. Георгієнко, Л. Мужук, «Укртелефільм».
  5. «Час темряви»,  2003, режисер Сергій Дудка, «Укртелефільм».
  6. «33-й, свідчення очевидців», 2005, д/ф, режисер Микола Лактіонов-Стезенко.
  7. Голодомор. Україна, ХХ століття: Технологія геноциду, 2005, д/ф, режисер Віктор Дерюгін, автор сценарію Андрій Данильченко, Фонд «Україна 3000» спільно із Національною телекомпанією України.
  8. «Собор на крові», 2006, д/ф, режисер Ігор Кобрин, автори сценарію Ігор Кобрин, Євген Шафранський, телеканал «1+1».

 

Найбільш важливі книжкові публікації

 

Збірники документів:

 

  1. Український хліб на експорт: 1932 – 1933. — К.: ПП Сергійчук М. І., 2006. — 432 с.
  2. Голодомор 1932-1933 років в Україні: документи і матеріали / Упоряд. Р.Я. Пиріг; НАН України. Ін-т історії України. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2007. — 1128 с.
  3. Розсекречена пам’ять: Голодомор 1932-1933 років в Україні в документах ГПУ-НКВД. — К.: ВД «Стилос», 2007. — 604 с.
  4. «Листи з Харкова»: Голод в Україні та на Північному Кавказі в повідомленнях італійських дипломатів, 1932–1933 / Упор. А. Граціозі. — Харків: Фоліо, 2007. — 256с.

 

Окремі науково-популярні публікації

 

1.Тімоті Снайдер. Голод у СРСР. Уривок із книжки «Криваві Землі. Європа між Гітлером та Сталіном»: http://www.istpravda.com.ua/research/2011/11/25/62973/

 

2. Доброчинці. Ці люди допомогли іншим вижити в роки Голодомору: http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/11/24/101352/

 

3.10 фактів про Голодомор. Коротка інформація української служби BBC: http://www.bbc.co.uk/ukrainian/science/2013/11/131120_holodomor_10_facts_ko

 

4.Олеся Стасюк. Доноси, самогон і байдужість до майна: як Голодомор змінив життєвий уклад села: http://www.istpravda.com.ua/articles/2010/12/9/8213/

 

5.Ігор Сюндюков. Щоденники свідків Голодомору 1932-1933 як унікальне історичне джерело http://www.day.kiev.ua/uk/article/ukrayina-incognita/shchodenniki-ochevidciv-golodomoru-1932-1933-rokiv-yak-unikalne

 

Спеціалізовані  інтернет ресурси :

 

6. Електронний архів Голодомору: зведений реєстр архівних документів: http://www.archives.gov.ua/Sections/Famine/Publicat/

 

7.Спеціальний проект сайту «Історична правда» — «Голодомор 1932-1933»:

 

http://www.istpravda.com.ua/themes/holodomor/

 

8.Сайт Голодомор 1932-1933 Харківська область:

 

http://www.golodomor.kharkov.ua/

 

9.Розділ, присвячений Голодомору на сайті Президента України: http://www.president.gov.ua/content/golodomor_75.html

 

10.Голодомор 1932-1933 рр. Опис колекції документів ГДА Служби безпеки України на офіційному сайті СБУ:  http://www.sbu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/article?art_id=49757&cat_id=53076

 

11.Сайт Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду ‘32-33 років в Україні: http://holodomor33.org.ua/

 

12.Електронний архів визвольного руху  www.avr.org.ua